Дайджест новин телекомунікацій: березень 2023

8 хв. на читання

З кожним днем погода дедалі кращає – настільки, що легко відволіктися від останніх новин у телекомунікаційній екосистемі. Але не хвилюйтеся: наш щомісячний дайджест допоможе вам залишатися в курсі всіх подій!


Google відкриває обмежений доступ до свого чат-бота на основі ШІ

Компанія Google оголосила про обмежений публічний запуск свого чат-бота Bard, який творці називають «раннім експериментом, що дає змогу співпрацювати з генеративним ШІ». Користувачі з Великої Британії та США можуть отримати доступ до Bard, зайшовши на сайт bard.google.com і приєднавшись до списку очікування. Чат-бот базується на власній мовній моделі Google під назвою LaMDA і працює за принципом ChatGPT від OpenAI та чат-бота Bing від Microsoft. Bard може відповідати на так звані запити «NORA» (No One Right Answer) – тобто запити, на які немає єдиної правильної відповіді. Водночас користувачів попереджають, що чат-бот може надавати «неточну або образливу інформацію, яка не відображає точку зору Google». У нижній частині відповіді користувачі можуть оцінити її, відновити розмову або натиснути на кнопку «Google It» («Знайти в Google»), щоб переключитися на пошукову систему. Bard – це самостійний продукт, відокремлений від пошукової системи Google, хоча з його появою, ймовірно, постануть питання про плагіат і відносини між Google та сторонніми сайтами.

Bard позиціонується як спосіб «підвищити продуктивність, стимулювати появу нових ідей і розпалити цікавість». Він здатний давати відповіді на запитання з найрізноманітніших тем, як-от: користь від читання книжок, квантова фізика чи написання публікацій для блогів. Його створення – це «тривалий процес», першим етапом якого стане публічний запуск. Поки незрозуміло, як творці контенту та регулюючі органи відреагують на новий продукт, який наразі перебуває лише в обмеженому публічному доступі.

Тим часом компанія GMS запустила власний розмовний чат-бот на базі штучного інтелекту, який допоможе підприємствам підвищити ефективність комунікацій у різних сценаріях використання.


До 2027 року збитки абонентів від рободзвінків можуть сягнути 70 мільярдів доларів

Згідно з новим дослідженням Juniper Research, у 2023 році шахрайські рободзвінки обійдуться абонентам мобільного зв’язку в усьому світі в рекордні 58 мільярдів доларів, що перевищить відповідний показник за 2022 рік, який становив 53 мільярди доларів. Зростання збитків буде зумовлене збільшенням кількості різних шахрайських дзвінків, спрямованих на кінцевих користувачів, як-от: несанкціонована переадресація виклику або підміна ідентифікатора викликаючого абонента. У звіті прогнозується, що здатність шахраїв освоювати інноваційні технології призведе до того, що до 2027 року світовий масштаб цих збитків сягне 70 мільярдів доларів. Північна Америка, як і раніше, залишається найбільш постраждалим регіоном, оскільки її багатство надає шахраям більші фінансові можливості. За прогнозами, у 2023 році на Північну Америку припадатиме більше половини всіх збитків, пов’язаних із рободзвінками.

Незважаючи на постійну розробку фреймворків для боротьби з шахрайськими рободзвінками, звіт закликає зацікавлені сторони, які розробляють такі фреймворки за межами Північної Америки, зосередитися на методах шахрайства, характерних для кожного конкретного регіону. У звіті йдеться про те, що новітня технологія автентифікації бренду є ключовою у фреймворках для боротьби з шахрайством і сприяє зміцненню довіри споживачів до голосових каналів. Ця технологія дає змогу користувачам перевіряти джерело дзвінка на екрані смартфона, перш ніж відповісти, що робить її найвагомішим рішенням для захисту абонентів від шахрайських рободзвінків. У звіті прогнозується, що до 2025 року в Північній Америці вперше скоротяться збитки від шахрайства, спричиненого рободзвінками, завдяки широкому впровадженню фреймворка STIR/SHAKEN.


WhatsApp наполягає на збереженні шифрування розмов

Компанія WhatsApp заявила, що радше заблокує свій додаток у Великій Британії, ніж поставить під загрозу шифрування повідомлень месенджера відповідно до запропонованого законопроєкту про безпеку в інтернеті. Генеральний директор Вілл Кеткарт пообіцяв, що компанія відмовиться виконувати вимоги щодо послаблення конфіденційності зашифрованих повідомлень. Критики законопроєкту кажуть, що він дає державному Офісу комунікацій право вимагати, щоб додатки для обміну особистими зашифрованими повідомленнями використовували акредитовану технологію для виявлення та видалення матеріалів, пов’язаних із насильством над дітьми. Однак, за словами Кеткарта, порушення конфіденційності повідомлень WhatsApp також вплине на решту користувачів. За даними Офісу комунікацій, WhatsApp використовують понад 70% дорослих онлайн-користувачів Великої Британії. Мередіт Віттакер, президент Signal – ще одного популярного додатку для обміну зашифрованими повідомленнями, також заявила, що її компанія «абсолютно, 100% піде» і припинить надання послуг у Великій Британії, якщо законопроєкт вимагатиме послабити конфіденційність її системи обміну зашифрованими повідомленнями.

Уряд і благодійні організації із захисту дітей уже давно стверджують, що шифрування перешкоджає спробам боротьби з насильством над дітьми в інтернеті. Однак, на думку критиків, єдиний спосіб перевірити зашифровані повідомлення на наявність матеріалів сексуального насильства над дітьми – це змусити сервіси сканувати їх на якомусь пристрої, наприклад, на телефоні, до того, як їх зашифрують і надішлють, що нівелює переваги шифрування у плані конфіденційності. Уряд заперечує, що законопроєкт є забороною на наскрізне шифрування, і стверджує, що можна забезпечити і конфіденційність, і безпеку дітей одночасно. Управління комісара з інформації заявило, що будь-які втручання, які можуть послабити шифрування, мають бути «необхідними та пропорційними».


Британський Офіс комунікацій опублікував результати нового дослідження інтернет-шахрайства 

За даними Офісу комунікацій, 87% інтернет-користувачів Великої Британії коли-небудь стикалися з потенційним шахрайством або аферами в інтернеті. Серед прикладів – шахрайство з видачею себе за іншу людину, фейкові додатки для знайомств або пропозиції про роботу, підроблені товари та шахрайські дзвінки. Занепокоєння викликає той факт, що 46% респондентів зізналися, що постраждали від цих афер особисто, а 39% чули такі скарги від своїх знайомих.

Думки щодо того, хто власне повинен займатися запобіганням шахрайству, розходяться: 61% респондентів вважають, що вирішувати цю проблему мають технологічні компанії, що працюють в інтернеті, і уряд країни загалом погоджується з цією думкою, розробляючи нові закони для захисту користувачів від шахрайства та афер в інтернеті. З іншого боку, 54% респондентів дослідження Офісу комунікацій вважають, що відповідальність за те, щоб не стати жертвою шахраїв, лежить на самому користувачеві, і стільки ж респондентів переконані, що цим має займатися поліція. Водночас 30% вважають, що це робота Офісу комунікацій.

Add Your Heading Text Here